Бразильське джиу-джитсу в Києві

Бразильське джиу-джитсу (БЖЖ) – унікальне бойове мистецтво, яке завоювало величезну популярність у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні. Це спортивне єдиноборство засноване на принципах позиційної боротьби в партері та застосуванні больових і задушливих прийомів проти суперника. Хоча поєдинки починаються в стійці, переважна більшість вирішальних моментів відбувається саме в партері, що надає БЖЖ свій неповторний стиль.

Унікальність джиу-джитсу полягає в тому, що воно дає змогу успішно протистояти сильнішим і важчим опонентам завдяки грамотному застосуванню техніки та продуманому вибору позиції, а не грубій фізичній силі.

Це дає можливість перемагати сильніших і масивніших опонентів, використовуючи їхню власну вагу і силу проти них самих. Саме тому БЖЖ вважається одним із найефективніших єдиноборств для самооборони й активно використовується в підготовці бійців спецпідрозділів по всьому світу.

На заняттях з джиу-джитсу в Києві та Броварах ми вчимо тих, хто займається, вирішувати конфліктні ситуації, зберігаючи спокій і холоднокровність. Єдиноборство прищеплює повагу до себе і оточуючих, дисциплінованість і цілеспрямованість.

Як з’явилося бразильське джиу-джитсу?

Історія школи бразильського джиу-джитсу бере свій початок на зорі 20 століття, коли японський майстер дзюдо Мітсуйо Маеда, відомий також як Конде Кома, приїхав до Бразилії. Там він почав навчати дзюдо місцевих жителів, зокрема Карлоса Грейсі, який згодом передав свої знання молодшим братам.

Саме його молодший брат, Хеліо Грейсі, і вважається ключовою фігурою в становленні БЖЖ як окремого стилю. Будучи від природи фізично слабким і хворобливим, він не міг повною мірою використовувати традиційну техніку дзюдо, яка часто спиралася на силу і швидкість. Тому Хеліо почав модифікувати та адаптувати прийоми під свої можливості, роблячи акцент на техніку та контроль опонента замість грубої сили.

Так поступово сформувалася унікальна система, що отримала назву «бразильське джиу-джитсу». Її ключовим принципом стала ідея про те, що слабший і легший боєць може успішно протистояти сильнішому і важчому завдяки правильному застосуванню техніки, насамперед — роботи в партері з використанням больових і задушливих прийомів.

Успіх і ефективність БЖЖ були неодноразово доведені ще на ранніх Vale Tudo (прабатько ММА) та інших змаганнях зі змішаних єдиноборств. Багато чемпіонів UFC, Pride, Bellator та інших топових організацій мають базу БЖЖ або активно використовують його елементи у своєму арсеналі.

У чому різниця між бойовою та спортивною школою джиу-джитсу?

Джиу-джитсу, що зародилося в Японії як бойове мистецтво самооборони, сьогодні розвивається у двох основних напрямках: традиційний (бойовий) і спортивний. Хоча обидва стилі мають спільне коріння, між ними існують значні відмінності в підходах, техніці та цілях тренувань.

Традиційне (бойове) джиу-джитсу

Це давня система рукопашного бою, створена для реальних бойових ситуацій. Основний акцент тут робиться на практичне застосування технік для самозахисту в умовах вулиці. Арсенал традиційного джиу-джитсу має на увазі удари, кидки, больові та задушливі прийоми, і навіть роботу зі зброєю (ножі, палиці, мечі).

Тренування націлені на відпрацювання швидкості реакції, сили, витривалості та ментальної стійкості, необхідних для виживання в екстремальних ситуаціях. Філософія бойового джиу-джитсу передбачає використання мінімально необхідної сили для нейтралізації загрози і прагнення уникнути конфлікту, якщо це можливо.

Спортивна школа джиу-джитсу

Спортивне джиу-джитсу виникло відносно недавно – у другій половині 20 століття. Тут основний акцент робиться на змагальний аспект і демонстрацію технічної майстерності в рамках встановлених правил.

Цей напрямок включає в себе елементи традиційного стилю (кидки, больові та задушливі прийоми), але адаптовані для безпечного застосування на змаганнях. Удари руками і ногами також присутні, але в обмеженій формі.

Мета спортсмена – здобути перемогу над суперником або достроково («іппон»), або за очками, що присуджуються суддями за успішно проведені технічні дії.

Чим корисні заняття в секції джиу-джитсу?

1. Всебічний фізичний розвиток. На заняттях джиу-джитсу задіяні абсолютно всі групи м’язів. Регулярні тренування допоможуть вам наростити м’язову масу, підвищити витривалість, розвинути спритність, координацію і швидкість реакції. Ви станете сильнішими, рухливішими та витривалішими.
2. Ефективна система самооборони. Джиу-джитсу вчить, як протистояти навіть озброєному та фізично міцнішому суперникові, обеззброїти його та здобути перемогу. Ці навички стануть у пригоді і в екстремальних ситуаціях – недарма джиу-джитсу вивчають у спецпідрозділах різних країн.
3. Розвиток упевненості у своїх силах. Здатність постояти за себе та близьких додає впевненості та підвищує самооцінку. Крім того, подолання труднощів на тренуваннях загартовує характер і вчить не пасувати перед викликами.
4. Зняття стресу. Фізична активність – чудовий спосіб позбутися накопиченого негативу і нервового напруження. Після інтенсивного та захопливого тренування просто не залишається сил на стрес і переживання.
5. Нові знайомства. У секції джиу-джитсу Ви знайдете друзів та однодумців, з якими вас об’єднує спільне захоплення. Спільні тренування та підготовка до змагань дуже зближують.
6. Безпека. На відміну від багатьох інших єдиноборств, у джиу-джитсу ризик отримати травму мінімальний. Тренування і спаринги проходять під наглядом досвідчених тренерів. Крім того, боротьба в гі знижує швидкість і робить рухи більш контрольованими, а суперників підбирають, виходячи з рівня підготовки.
7. Можливість брати участь у турнірах. Багато вихованців нашого клубу джиу-джитсу беруть участь в обласних і всеукраїнських змаганнях, займаючи призові місця. При цьому участь у змаганнях – справа суто добровільна, деякі спортсмени займаються для загального фізичного розвитку.

.

Що потрібно для початку тренувань із джиу-джитсу?

Щоб розпочати тренування в секції джиу-джитсу, бійцю-початківцю знадобиться:

• Гі (кімоно). Це традиційна уніформа для занять, що складається з куртки та штанів. Для першого тренування допустимо прийти у звичайному спортивному одязі, але надалі наявність власного гі обов’язкова.
• Рашгард або щільна футболка. Рашгард щільно облягає тіло, відводить вологу і не дає шкірі стикатися з кімоно. Якщо рашгарда немає, підійде звичайна бавовняна футболка, але бажано з довгим рукавом і щільною текстурою.
• Капа та «мушля». Хоча джиу-джитсу і вважається відносно безпечним видом спорту, іноді суперник може не розрахувати зусилля і зачепити Вас. Тому носіння захисної черепашки вбереже від болісних ударів у пах, а капа захистить зуби та язик.

Також, перед початком заняття зніміть із себе всі прикраси та аксесуари – каблучки, сережки, ланцюжки, годинники тощо. В іншому разі Ви ризикуєте їх зламати або завдати травму собі та оточуючим.