Секція карате Кіокушинкай у Києві

Карате — це одне із найстаріших бойових мистецтв, яке зародилося в Японії. Воно включає різноманітні техніки ударів руками, ногами, і навіть роботу з холодною зброєю.

На відміну від багатьох інших єдиноборств, у караті відсутні кидки та болючі захоплення. Основний акцент робиться на швидкості та точності завдання ударів при збереженні правильної бойової стійки протягом всього поєдинку.

У перекладі з японського «карате» буквально означає «шлях порожньої руки». Цей шлях прагне нескінченності, оскільки навіть найдосвідченіші адепти цього єдиноборства продовжують удосконалювати свою майстерність протягом усього життя.

Незважаючи на найвищий рівень, до якого можна прийти після багатьох років тренувань, справжній майстер карате завжди почувається новачком, розуміючи, що є ще безліч можливостей для зростання.

Заняття у секції карате у Києві не лише допоможуть Вам підтримувати відмінну фізичну форму та гнучкість, а й дозволять зміцнити здоров’я та зберегти молодість тіла та духу на довгі роки.

Чого допоможуть досягти заняття в секції карате?

1. Поліпшення координації. На заняттях з Кіокушинкай карате бійці відпрацьовують падіння та страховку, також розвивається почуття рівноваги. Це дозволяє краще контролювати своє тіло у повсякденному житті — встояти на ногах послизнувшись чи правильно впасти без травм.
2. Підвищення швидкості реакції. Карате допомагає швидко оцінювати навколишнє оточення та блискавично приймати важливі рішення, що буде дуже цінною навичкою не тільки у спортивному залі, а й у повсякденному житті.
3. Розвитку сили волі та дисципліни. Щоб досягти прогресу в бойовому мистецтві, потрібні регулярні тренування, на яких відпрацьовуються монотонні рухи, що повторюються, а боєць постійно долає свої межі. Це виховує у тих, хто займається звичкою до самоорганізації та самоконтролю.
4. Упевненості у своїх силах. Поступові успіхи в освоєнні східного єдиноборства, а також перемоги над собою та суперниками зміцнюють внутрішню силу та впевненість. Але й поразки не дають піднестися, змушуючи працювати над собою. Це вчить долати труднощі і гідно виходити з будь-яких ситуацій.
5. Поліпшення фізичної форми. Регулярні тренування в секції карате Кіокушинкай надають комплексний вплив на організм — розвивають силу, витривалість та спритність. Навантаження поступово зростають, що благотворно впливає на серцево-судинну та дихальну системи. Також покращується обмін речовин та робота всіх органів.
6. Підвищення стресостійкості. Спаринги з іншими бійцями, змагання та складання іспитів на наступний пояс — серйозні випробування для нервової системи. Але поступово організм спортсмена адаптується – знижується виділення гормону страху, стабілізується тиск та пульс, а також розвивається здатність швидко заспокоюватись після збудження. Це дозволяє з гідністю переносити складні життєві ситуації.
7. Освоєння технік самозахисту. Тренер у подробицях розбирає з учнями правильні техніки завдання ударів і відпрацьовує захисні прийоми, щоб легко знешкодити нападника. Відпрацьовуються як дії проти збройного супротивника, і проти кількох опонентів одночасно. При цьому навички відпрацьовуються до автоматизму, що буде величезним плюсом у реальній сутичці.
8. Нові друзі та знайомства. Атмосфера взаємодопомоги на заняттях карате допомагає згуртувати спортсменів. Тренування в групі та спільне подолання труднощів породжують міцну дружбу, а участь у зборах та змаганнях розширює коло спілкування. Завдяки участі у змаганнях, багато каратистів підтримують дружні зв’язки зі спортсменами з інших клубів та країн.

Які школи карате існують?

За століття розвитку цього східного єдиноборства, у карате сформувалося кілька основних стилів, або шкіл, кожна зі своїми відмінними рисами.

Сіто-рю

Один із найстаріших та найбільш традиційних стилів карате. Його засновник, легендарний майстер Кенва Мабуні, захоплювався вивченням китайських бойових мистецтв і об’єднав найкращі техніки у створений ним стиль.

Сіто-рю поєднує в собі силу та грацію, жорсткість та м’якість. Воно поєднує між собою різкі ката школи Сюрі-те та плавні, м’які техніки китайського стилю Наха-те. Також до арсеналу стилю входять акробатичні ката «Білого журавля».

Годзю-рю

Стиль був заснований майстром Тедзюном Міягі на Окінаві в 20-х роках 20 століття. Він зосереджений на ефективній підтримці ближньої дистанції з використанням ударів ліктями та колінами, кидків та боротьби.

Існує 3 основні гілки Годзю-рю: окинавська (з акцентом на традиційні ката), японська (включає спортивні поєдинки) та американська (адаптована для самооборони). Незважаючи на відмінності, всі три лінії використовують принципи ефективного ближнього бою, розроблені засновником стилю.

Вадо-рю

Школу було засновано майстром Хіронорі Оцукою у 20-х роках як синтез дзюдо та карате. Відмінною рисою Вадо-рю є принцип економії сил – захист виконується мінімально необхідними діями без втрати ефективності.

Відмінними рисами техніки Вадо-рю є швидкі переміщення по татамі, ухилення від ударів та блоки з наступними різкими контратаками. Стиль також включає кидки та прийоми, запозичені з дзюдо, що робить його особливо ефективним для бою в реальних умовах.

Сітокан

Його заснував майстер Гітін Фунакосі у першій половині двадцятого століття на Окінаві. Відмінні риси стилю — низькі, широкі стійки та лінійні переміщення, що дозволяє зберігати баланс та стійкість бійця.

Блоки в Сьотокан жорсткі, прямі, а удари руками відрізняються особливою силою і дозволяють вкладати всю міць тіла для поразки суперника. Сьотокан вважається одним із найпотужніших стилів у карате, який застосовується, у тому числі, і для вуличних бійок.

Кіокушинкай

Це пізніша школа, заснована в 60-х роках 20 століття майстром Масутату Оямою. Кіокушинкай відомий як один із найжорсткіших та контактних стилів карате.

Карате Кіокушинкай відрізняється від інших стилів цього бойового мистецтва своєю складністю та агресивністю сутички. Поєдинок відбувається на повний контакт і без захисного екіпірування. Кіокушинкай вчить захищати себе в умовах реальної бійки, на відміну від інших безконтактних типів карате та інших єдиноборств.

Окрім тренування бойових навичок, карате Кіокушинкай покращує стан здоров’я загалом. Це досягається завдяки використанню унікальних дихальних комплексів, а також фізичними вправами, що дозволяють зміцнити м’язову систему.

Незважаючи на агресивну подачу самого стилю, правила карате Кіокушинкай оберігають бійців від каліцтв. Наприклад, не допускаються удари руками в голову. Бої прихильників карате Кіокушинкай є ефектним видовищем, тому в них багато глядачів.

Як проходять тренування в секції карате?

Як і в інших напрямках цього єдиноборства, тренування з карате Кіокушинкай передбачають відпрацювання кіхон, ката, куміте. Учні аналогічно готуються до участі в змаганнях. Відрізняються тільки їхні правила, зокрема, в карате Кіокусін заборонено бити в голову суперника руками.

Через це стратегія підготовки до змагань докорінно змінюється. Головною метою для ударів стає корпус противника. Найпопулярнішими є удари мавасі-гері з пронесенням по всьому тілу опонента. Фішкою Кіокусін виступає удар low-kick, який забрали собі й інші види бойових мистецтв, наприклад, тайський бокс і кікбоксинг.

Тулуб каратиста в системі Кіокусін має стійко витримувати безліч ударів. Кінцівки мають бути натренованими до такої міри, щоб практично безболісно приймати удар опонента і при цьому залишатися в змозі провести атаку у відповідь. Для цього під час занять у секції Кіокусінкай карате проводиться робота на маківарах, розбивають предмети руками та ногами, проводять спаринги та набивання всіх частин тіла.

Буває, що тренери додають у підготовку бійців екстремальні елементи. Це можуть бути тривалі кроси, стрибки з парашутом, запливи на значні дистанції та інше.

Що потрібно для початку тренувань з карате?

Якщо Ви вже записалися на тренування з карате, початковий комплект спорядження можна купити практично в будь-якому спортивному інтернет-магазині. Тільки краще заздалегідь порадитися з тренером перед покупкою. Загалом комплект складається з:

Кімоно

Це традиційний японський одяг, що складається з куртки та штанів. При виборі кімоно важливо звертати увагу на такі моменти:

1. Колір. Для тренувань підійде чорне чи темно-синє кімоно. На змаганнях допускається лише біле.
2. Емблеми. На кімоно не повинно бути жодних нашивок та символіки, крім логотипу виробника.
3. Крій. Існує 2 різновиди: кімоно ката (укорочені рукави та штанини, щільна тканина) для відпрацювання рухів та зв’язок та кімоно куміте (з легкої тканини) для спарингів.

Пояс

Колір поясу відповідає рівню підготовки спортсмена. Починають, як правило, із білого пояса. Довжина пояса повинна дозволяти зав’язати поверх кімоно двічі, а кінці повинні звисати приблизно на 30 см.

Захисне екіпірування

Якщо Ви поки що новачок і найближчим часом Вас не поставлять у спаринг, тоді спочатку без неї можна обійтися. Надалі краще придбати рукавички, протектори на гомілку та підйом стопи, черепашку для паху, капу для захисту зубів та шолом.

Чим відрізняється спортивна школа карате від традиційної?

У різних школах для підготовки каратиста тренери можуть використовувати різні підходи. Тому всі секції умовно можна розділити на дві групи.

Традиційна школа

Фокусується на бойових мистецтвах як засобі самозахисту та поразки противника. Тренування тут відбуваються згідно з віковими канонами окинавських майстрів.

Розминку проводять найменшу, і одразу переходять вивченню та відпрацюванню технічних елементів. В основі традиційної школи – ката (суворо задані комплекси рухів, а також ударні зв’язки). Після вивчення ката слідує його відпрацювання (бункай) у парній взаємодії.

Велика увага у традиційному караті приділяється рухливості суглобів, розтяжці та гартуванню тіла. Також на заняттях застосовують маківари (односторонні опудала), що дозволяє напрацювати потужність удару, здатного завдати вирішальної травми в реальному бою.

Окрім технічної складової, традиційна школа приділяє багато уваги психологічній підготовці та вихованню духу воїна. Головне — розвинути в каратисті цілеспрямованість, рішучість і непохитність перед труднощами.

Спортивна школа

У спортивних секціях карате більше уваги приділяється розминці для розігріву м’язів, включаються бігові вправи, які поступово прискорюють роботу серця. Тренувальний процес багато в чому вузько спеціалізований і залежить від правил конкретної федерації.

Так, у лайт-контакт Сетокані використовується багато легкоатлетичних елементів, а в Кіокушинкаї, де спаринги проводять на повну силу, більше уваги приділяють силовій підготовці та нарощуванню м’язової маси. Каратисти зі школи Сетокан можуть обходитися без маківарів, а адепти Кіокусінкай активно використовують сучасні набивні снаряди — груші та щити.

Як побудовано систему навчання в карате?

Система підготовки в школі карате спирається на три ключові компоненти, що становлять логічну послідовність:

• Кіхон (техніка). Абетка та фундамент карате. Відпрацювання правильної базової техніки дозволяє максимально ефективно використовувати потенціал воїна.
• Ката (умовний бій). Наперед складені комплекси, що пов’язують прийоми карате в логічне ціле на основі глибокого розуміння ведення реального поєдинку. Якщо кіхон – це абетка, то ката – зв’язковий виклад пройденого матеріалу.
• Куміте (спаринг). Вільний бій із живим суперником. Саме тут проявляється весь накопичений бійцем досвід, його інтуїція та майстерність імпровізації.

Філософія карате Кіокушинкай

Вчення карате Кіокушинкай – це не тільки техніки бою, а й система світогляду. Учні, завдяки їй визначають свої життєві цінності та установки. Вони вчаться дивитися на світ крізь призму філософії школи карате Кіокушинкай.

Суть тренувань карате не в тому, щоб розвивати лише зовнішню фізичну перевагу, дивлячись на інших зверху вниз. Вона в тому, щоб внутрішня сила відповідала зовнішній.

Головною ідеєю Кіокушинкай виступає те, що сильна у всіх сенсах людина формує себе шляхом подолання випробувань і труднощів. Як і в інших типах єдиноборств, вважається, що сувора дисципліна сприяє вдосконаленню особистості в усіх аспектах життя.

Основна мета занять карате Кіокушин – навчити захищатися, а не нападати без якоїсь поважної причини. Для того, щоб просто навчитися самозахисту, краще буде пройти навчання тільки з самооборони на спеціальних курсах, тому що Кіокушин – це мистецтво не тільки тіла, а й духу. У ньому є свої правила поведінки, і істинний шлях воїна для досягнення просвітлення.

Символами Кіокушинкай карате виступають Кандзі та Канку:

Кандзі – це напис японською, що складається з трьох ієрогліфів Кіоку (абсолютний), Шин (правда) і Кай (союз). У перекладі – “Союз абсолютної правди”.

Канку – назва одного з ката, в якому руки підняті до неба і з’єднані в районі великих і вказівних пальців. Сформоване в такий спосіб коло символізує безперервність дії, а також глибину та нескінченність неба.

Як правильно: Кіокусінкай чи Кіокушинкай?

У різних джерелах цей стиль карате називають по-різному. Зустрічаються такі варіанти, як Кекусінкай, Кіокушинкай і Кіокусінкай карате.

Насправді причина такої плутанини – це особливість японської мови. Оскільки в японській мові відсутні чисті звуки «с» та «ш», під час перекладу виникли відмінності. Існує звук, середній між «с» та «ш», і тому в кожного перекладача було своє трактування. На додачу до всього, жителі північної Японії вимовляють «шін», південної – «сін».

Якщо звернутися до історії походження перших складів, то «КІО», як альтернатива «КЕ», придумали англійці (їхній варіант – Kyokushinkai). Спочатку російський варіант звучав як Кекусінкай, потім почали використовувати за аналогією Кіокушинкай, буває, що вимовляють і як Кіокусінкай.

Останніми роками в російську мову внесено зміну написання слова «КаратЄ» – тепер правильним вважається писати «КаратЕ». Однак багато хто і зараз використовує звичну всім назву цього бойового мистецтва.